Розповідає Роман Слободян, завідувач відділу хірургічної стоматології Стоматологічного медичного центру ЛНМУ ім. Данила Галицького

Після того, як видалили зуб, не варто зволікати з  встановленням імплантату. Затягування з процесом відновлення зубного ряду може спричинити до серйозних неприємних змін у ротовій порожнині: зубна кістка резорбується (тоншає), деформується щелепна і зубна системи, змінюється прикус, часто стає важко пережовувати їжу.

Яким є оптимальний час для встановлення імплантату?

Можливі різні варіанти встановлення імплантату. Ще кілька років тому більш прийнятним вважалось встановлення імплантату через два-три місяці після видалення зуба. За цей час лунка встигає загоїтися, а кістка ще не встигне атрофуватися. Цей підхід і надалі використовується дуже часто, і ваш лікар може запропонувати саме його. Проте наука рухається вперед, і на сьогоднішній день одномоментна або миттєва імплантація уже теж стала звичним протоколом.

Отже, коли можлива миттєва імплантація?

Іноді пацієнт наполягає на тому, щоб імплантат встановили відразу ж після видалення зуба. Особливо коли йдеться про зону видимості усмішки. Відсутність зубів спричинює неабиякий психологічний дискомфорт і породжує чимало комплексів.

Останні кілька років така методика стрімко розвивається у всьому світі і набуває все більшого попиту. Після видалення зуба лікар встановлює імплантат з абатментом і тимчасовою коронкою. Це достатньо функціональне та естетичне рішення. А згодом, в залежності від того, як почуватиметься пацієнт, які особливості обраного імплантату і від того, наскільки швидко імплантат остеоінтегрується (або іншими словами, приживеться) у роті, у середньому через один-чотири місяці ставлять постійну коронку. Іноді процес приживлення імплантату займає і до півроку, тож тимчасова коронка служитиме вам вірою і правдою, у тому випадку, якщо ви не візьметеся перевіряти її на міцність і не будете додатково її навантажувати.

Існує ряд умовних протипоказів до негайного навантаження при імплантації або імплантації загалом:

• слабкий імунітет;
• цукровий діабет;
• онкологічні захворювання;
• СНІД;
• хвороба пародонту;
• дефіцит щелепної тканини; розпушення та атрофія кістки.
• інші захворювання ротової порожнини;
• сильна алергія на анестетики
• вагітність

Це не означає, що пацієнт повинен залишитись без зубів чи користуватися старими методами. Адже імплантологія розвивається, вдосконалюється, проводить тисячі довготермінових досліджень, щоб забезпечити пацієнта навіть з дуже обтяженим анамнезом можливістю щасливо і відкрито посміхатися, їсти улюблену їжу, жити повноцінним життям і бути впевненим у собі.

Не зволікайте з відновленням зубного ряду, адже вже  через два-три місяці після видалення зуба зменшується обсяг кісткової тканини, і в подальшому імплантація вимагатиме додаткових процедур з нарощення кістки чи м’яких тканин.

Що робити, якщо зуб видалили давно?

Якщо зуб видалили давно, то можливо у вас не буде достатнього об’єму кістки для імплантації або бракуватиме місця для імплантату. Ці питання теж можна вирішити. Часом ортодонтичним лікуванням, а іноді – використовуючи ультратонкі імплантати. Якщо ж бракує кісткової тканини, то лікар може провести додаткову операцію з її нарощування.